Бабюк
Віктор Ярославович (нар. 24 квітня 1984, місто Братськ, Іркутська область,
Російська Федерація — пом. 31 липня 2014, місто Шахтарськ, Донецька область —
старший солдат 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади.
З
1985 року проживав з сім’єю в селі Ошихліби Кіцманського району Чернівецької
області. У покійного Віктора Бабюка Ярославовича залишилися дружина, троє
дітей, батьки та семеро братів та сестер.
В
1991 році пішов в перший клас Ошихлібської середньої школи. В 2000 році
закінчив 9 клас та вступив до Чернівецького училища, здобув спеціальність
столяра. В 2006 році закінчив Чернівецьке ПТУ № 4 здобувши професію столяр
будівельного різбляра по дереву та берізці і працював на одній із фірм міста
Чернівці, що виготовляють меблі, столяром. Після закінчення училища з 23 жовтня
2003 року по 27 травня 2005 року проходив військову службу у м. Дніпропетровськ
в 25 аеромобільній десантній бригаді.
Віктор
Бабюк був призваний за мобілізацією до лав збройних сил у березні 2014 року.
Службу
в зоні АТО проходив в м. Слов’янськ, Горлівка, Шахтарськ, де виконував бойові
завдання далекомірника та одночасно старшого розвідника.
Загинув
під Шахтарськом під час обстрілу терористами.
Поховали
Віктора Бабюка у с. Ошихліби Кіцманського району.
Залишились
дружина, діти (син 2008 р.н, донька 2002 р.н.), шестеро братів та сестер.
-
Віктор Бабюк був взірцем людини праці, зразковим сім’янином, люблячим батьком
та сином, - згадують односельці. - Займався вирощуванням голубів. Користувався
авторитетом серед своїх однокласників, товаришів та всієї громади, в серцях
якої залишиться патріотом та Героєм своєї Батьківщини.
