понеділок, 16 лютого 2015 р.

Трепко Владислав Віталійович


Владислав Віталійович Трепко (6 червня 1986 року, Чернівці - 12 лютого 2015 року поблизу Дебальцевого, Донецька область) - лікар-інтерн, працював хірургом в медчастині в зоні АТО. Лікар загинув в ніч на 12 лютого під час чергового обстрілу, коли намагався надати допомогу пораненому.
З 01.09.1993 року по 2001 рік навчався в ЗОШ №28 міста Чернівці.
З 01.09.2001 року по 2005 рік навчався у Чернівецькому державному медичному коледжі при БДМУ.
З 01.09.2005 року був зарахований студентом Буковинського державного медичного університету.
У 2011 році закінчив медичний університет і отримав кваліфікацію «лікар».   В цьому ж році поступив в інтернатуру, спеціальність «хірургія».
Присвятив навчанню, щоб стати лікарем 13 років.
Коли навчався на 3 курсі інтернатури і був лікарем-інтерном в обласній лікарні (хірургічне відділення), 20 березня 2014 року був мобілізований до Збройних Сил України у 30 гвардійську механізовану бригаду в медичну роту.
В травні 2014 року було присвоєно звання «лейтенант».
Закінчив інтернатуру за спеціальністю «хірургія» та вступив до магістратури.
З 15.01.2015 року по 14.02.2015 рік повинен був знаходитись у відпустці. Але 28.01.2015 року був відкликаний знову в зону АТО в звязку з необхідністю на фронті.
Брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей в складі військової частини – польова пошта В 2731. Врятував багато поранених.
12.02.2015 року героїчно загинув під час виконання бойового завдання по наданню медичної допомоги та евакуації поранених з поля бою під Дебальцевим.
Указом Президента України № 108/2015 р. був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
04.06.2015 року в Софії  Київській був вручений (посмертно) орден «Народний Герой України» - єдиний на Буковині.
Також був нагороджений медаллю «На славу Чернівців».
23.08.2015 в місті Новоград-Волинський Житомирської області був відкритий меморіал загиблим героям 30ї бригади, де було вшановано ім’я Владислава Трепка.

Похований на Алеї Слави центрального кладовища.




Народився у сім'ї вчителів - Трепко Віталія Володимировича та Трепко-Немцевої Ніни Миколаївни. Закінчив 28 школу, потім навчався в Буковинському медичному університеті. На час АТО проходив інтернатуру хірургічного відділення Чернівецької обласної лікарні, звідки і поїхав на Схід. Там пробув більше 200 днів. Врятував сотні життів.

У Владислава в Чернівцях залишились батьки.

Інтерв'ю Влада Трепко перед черговою поїздкою на Схід:
Владислав Трепко встиг завітати до своєї рідної школи, де розповів про будні на фронті та навчив надавати першу медичну допомогу учнів.

В жовтня 2014 року Владислав передав світлини з фронту місцевому виданню.


Спогади колеги: https://www.youtube.com/watch?v=VOFIDqlZ6bU
- Він мав золоте серце і золоті руки.

Спогади:

- Владу лишалося місяць-півтора до демобілізації, - розповіла Тетяна Рибак. - Під час останньої розмови по телефону він говорив, щоб ми тут трималися і що все буде добре.

"Душа плаче за такими, як він, - зізнається дівчина. - Влад був надзвичайно добрим і дуже веселим. Часто в університеті казав: "Розслабтеся, все буде нормально". Він дуже любив свою сім’ю і часто говорив про батьків і братів".

"Влада знав особисто, мій однокурсник, хірург, - написав на своїй сторінці в соцмережі однокурсник Віталій Смандич. - Він хотів продовжити навчання та іти далі життєвим шляхом. Вічна пам'ять...".